Я зрікся у небо стрибати Допоки не вип’ю озера Не перечитаю Бодлера І всі не знешкоджу гранати Сьогодні не день суботній Тому перехожі журяться А я? Я ніяк не самотній До ніг моїх тулиться Вулиця...
Читати далі →

ось я в це волосся вплетуся бери мене сповивай любов’ю як матуся мої руки мій запалений хребет ти ламаєш нігті об зашкарублу шкіру зазираєш в очі блюєш натщесерце шершаві лікті волосся – ганчірок вилиці вовчі дивлюся на себе і б’ю люстерце навіщо я взагалі уродився уродом де моя урода Боже? так ніжно ні така ніжна ти в переходах ридаю хтось третій все це на акорди схоже якщо напишу ще про це ще про тебе ще про кохання хоч один вірш відітни ме...
Читати далі →

Якщо ти такий втомлений – Зроби харакірі Якщо гордий – Відведи очі Якщо не хочеш поступати місцем – Вдай ніби спиш   Вони були втомлені Горді Не хотіли поступатися місцем   Зарилися глибоко у лісах Імена їхні стали синонімом до Слова Страх   Зарилися так, що і не видно Такі собі привиди, нявки, Навіть сам би Говінда Побачив би тільки плямки   Рушниця на плечі Кроком руш Раз, два! Кожен із них славний Муж У руках мечі Гострені для тих Хто лізе нахрапом Під ногами своя...
Читати далі →

кафка ховається в шафку шавка скулить у кафці скулився кафка вранці і перекинувсь на мавку   кафка в кафе п’є каву гризе нервово мундштук кафці це все не цікаво з кафки дивиться жук   кафці не видали капці і лікарняну палату кафка закований в крапці ховає її у шухл...
Читати далі →

скрути мене
скрути мене в палітру
дай назву кольорам
скури мене
скури мене до фільтру
десь поміж брам
 
збурунь недоторкане плесо
де небо скисає
кидає
пласти кисляку
коли коліщатка й колеса
впиваються в землю м’яку
  Читати далі →

У цьому році у Кіровограді з’явилось те, що намагалось народитись уже давно – антологія молодіжної кіровоградської поезії. Спроби були різні, було їх багато, про що я дізнався від учасників літературного об’єднання «Обрій». Відомо, що у місті друкується альманах (...
Читати далі →

АЙСБЕРГ твоя шалена як хтось би сказав врода твої руки твої рухи твоє волосся що пахне як остання на землі квітка твої незбагненно зелені очі ці луки на яких так і квітнуть цілунки твоя посмішка яка ріже скло усе це я впевнений лише верхівка айсберга який так ретельно і вже стільки років приховує від мене океан твоєї байдужості  та моєїпересічноїзовнішності...
Читати далі →

На початку грудня у кіровоградському видавництві «Мавік» з'явилася антологія молодіжної кіровоградської поезії «Гра в поетів». До книжки увійшли 10 поетів із нашого міста та області: Поль Іщук, Аліна Олексієнко, Артем Луценко, Ганна Дудник, Андрій Карпенко, Яна Драна-Гу...
Читати далі →

Ніч. Навколо свіжовикопаної могили зібралися люди. Письменники, історики, літературознавці. Холодно і темно. Кутаючись в шарфи вони підсвічують яму мобільними телефонами та планшетами. Всі трохи похмурі, бо на цвинтарі не ловить Wi-Fi. Священик мляво промовляє «останніє слово над усопшем...
Читати далі →

Йог та мультиінсрументаліст із Харкова Сергій Істомін 19 жовтня відвідав Кіровоград. У місцевій галереї «Єлисаветград», яка регулярно приймає митців (музикантів, художників, поетів) зіграв свою медитативну музику, продемонстрував вміння гри на сітарі, бансурі, пімаку, гітарі. Його медита...
Читати далі →