Вік Коврей – босоногий поет

Кіровоградський любитель сучасної поезії, якщо порівнювати його з мешканцем більш розвинених у культурному плані міст, має не так багато можливостей зустрітися із людьми які творять сучасний українській літературний процес. Особливо якщо мова йде про молодих поетів. Звичайно, час від часу, до міста приїздять презентувати нові книжки Сергій Жадан, Макс Кідрук, Іван Андрусяк, Володимир Шовкошитний. Але сучасний українській літературний процес широкий та різнобарвний. Слід знайомитись із ним в усій його різноманітності, яку найкраще презентують молоді автори.

У минулу суботу до Кіровограда завітав закарпатський поет Вік Коврей – лауреат багатьох літературних премій та конкурсів («Дебют», «Смолоскип», ім. св. Альфонса Лігуорі), засновник та організатор асамблеї митців «Ротонда», фестивалю «Березневі коти» (Ужгород). Наразі Вік мешкає у Києві та співпрацює із Міністерством культури, займаючись мовною політикою.

Творчий вечір був поділений на три блоки, в кожному з яких Коврей читав поезію, спілкувався із слухачами,  розповідав про літературний процес Закарпаття, презентував антології поезії «Карпатська саламандра» та  антологію «Березневі коти», розповів про діяльність АМ «Ротонда» та інші мистецько-літературні проекти.

Вік Коврей веган, сироїд, та барефутер (людина яка ходить босою),. Розповідав про особливості свого способу життя, його впливу на здоров’я, про асфальт та мармурову плитку у Київському метро (не найкращу поверхню для барефутерів), улюблених митців. Все це, звичайно, проникає в поезію Коврея роблячи її колоритною та у дечому унікальною.

Розповів і про свій досвід вчителювання – викладав українську мову та літературу дітям угорцям, яких в селах Закарпаття досить багато. Сам Вік наполовину угорець, і у дитинстві свої літні канікули проводив в Угорщині. Саме це вплинуло на його тексти, деякі з яких містять багато угорських слів, значення яких автор пояснював слухачам.

Укладена Віком Ковреєм антологія еротартфесту «Березневі коти» (Ужгород, «Ліра», 2010), з якою мені пощастило познайомитись, вмістила в себе тексти українських, білоруських та польських поетів, останні з яких представлені мовою оригіналу. Серед прізвищ можна зустріти відомих літераторів: Ю. Іздрик,  А. Любка, Г. Крук, П. Мідянка, В. Рижков (Білорусь), А. Камінська (Польща), Ю. Винничук, Г. Семенчук, Д. Лазуткін. В анотації до антології сказано, що вона є лише вершиною айсбергу тих текстів, що читалися на фесті «Березневі коти», які проводилися впродовж п’яти років у м. Ужгороді. Вік Коврей у розмові зазначив, що це перша антологія «Березневих котів», але вже планується інша – за наступні 5 років (2010-2015). За цей час змінився і формат фестивалю – з еротичного арт фестивалю він перетворився на арт фестиваль, але деякі з поетів ще за інерцією (або віддаючи данину пошани традиціям) продовжують читати еротичну поезію.

Сподіваємось, що Вік Коврей знову завітає до Кіровограду вже із новою антологією, прихопивши із собою двох-трьох молодих поетів (можливо навіть із Закарпаття) які розширять наші уявлення про сучасний літературний процес в Україні.