Ювілей Василя Симоненка у Черкасах

8 січня 1935 року народився український поет, прозаїк, журналіст, шістдесятник Василь Симоненко. У цьому році він міг би святкувати 80-річний ювілей. Радянська система вбила його 28-річним, проте він воскрес, щоб знову жити з нами.

2015 рік оголошено роком Симоненка лише у Полтавській області, де він народився, та у Черкаській, де він творив, працював і, на жаль, загинув. Хоча оголосити цей рік роком Симоненка мали по всій Україні. 2014 рік був роком Тараса Шевченка, а Василь Симоненко – Шевченко ХХ століття. Він національний поет, український, а не тільки черкаський чи полтавський.

У Черкасах 8 січня відбулися урочистості з нагоди ювілею видатного поета. Зранку в бібліотеці для юнацтва ім. Василя Симоненка пройшла літературна конференція, де обговорили творчий і духовний спадок поета. На Центральному кладовищі біля могили Василя і його матері Ганни Щербань, яка похована біля сина, вшанувати пам’ять генія зібралась журналісти, поціновувачі творчості Василя Андрійовича, актори, професори, письменники, та інша творча інтелігенція. Перший заступник Голови Національної спілки письменників України Володимир Шовкошитний зазначив:

— В Україні Різдво відзначається по-особливому. 7 січня народився Ісус. У переддень Різдва народився Василь Стус, а наступного після Різдва дня – Василь Симоненко. На цих Василях лежав тягар відповідальності за долю України після УПА. Нещодавно відшумів Майдан, де народ йшов у бій під слова Василя Симоненка «Народ мій є, народ мій завжди буде. Ніхто не перекреслить мій народ...».

У Черкаському краєзнавчому музеї відкрилась експозиція присвячена Василю Симоненку. Тут його портрети, його фотографії, рукописи його віршів, чернетки, листи, посвідчення, дипломи лауреата премій, записи живого голосу тощо. Петро Засенко – український поет та перекладач, однокурсник Василя Симоненка розповів про те, звідки взялися записи живого голосу поета:

— Усі записи голосу Симоненка були зроблені в будинку поета Івана Світличного на магнітофон «Весна» на прохання дружини Світличного.

Народний артист України, лауреат Національної премії ім. Т.Г. Шевченка Анатолій Паламаренко продекламував вірш «Україно, п’ю твої зіниці», яким довів до сліз не одного глядача. Валентина Козак прочитала власний вірш «Василю, Василю», присвячений Симоненку.

У Черкасах спеціально до ювілею Василя Симоненка видали кишенькову збірку його поезій «Україно, ти моя молитва». Передмова Василя Пахаренка із символічною назвою «Василь Симоненко на Майдані» визначила тематичну спрямованість відібраних до книги вірші – у ній переважає громадянська лірика. Частину тиражу, як зазначено у книжці, планується передати нашим воїнам-захисникам на сході України.

У «Кімнаті Василя Симоненка» представлені речі, яких торкалась рука поета. Починаючи від друкарської машинки, на якій він працював у газеті «Черкаська Правда», закінчуючи окулярами. Перший заступник Міністра культури України Ігор Ліховий розповів про те, як він вручав матері Симоненка шевченківську премію:

— Я приніс їй 500 гривень у конверті, а Ганна Федорівна запитала, чи не відберуть їх потім назад. Адже одного разу по радіо вона вже почула, що її сина представлено до шевченківської премії (посмертно), а зранку наступного дня було названо іншого лауреата. Мене це дуже розчулило. А диплом та почесний знак лауреата шевченківської премії Ганні Федорівні пізніше передав Іван Драч.

Вшанували пам’ять поета і біля пам’ятника Василю Симоненку у центрі міста. А закінчився день літературно-мистецьким вечором у Черкаському музично-драматичному театрі імені Т.Г. Шевченка, де відбулася прем’єра документальної вистави «Серед грому і тиші» від режисера Сергія Проскурні.

Вшановувати пам’ять Василя Симоненка літературними та мистецькими заходами будуть протягом усього року. Незважаючи на те, що 2015 рік – Рік Симоненка лише у Полтавській та Черкаській областях, в усіх містах України відбудуться читання поезії Симоненка, конференції щодо його творчості та особистості, нагородження лауреатів літературної премії ім. Василя Симоненка.

Сергій Цигульський

Кирило Поліщук