Літературна Кіровоградщина: альманах (Рецензія)

Літературна Кіровоградщина: альманах / Кіровоградська обласна організація Конгресу літераторів України. – Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2012. – 146 с.

Представлений альманах Кіровоградської обласної організації Конгресу літераторів України може без перебільшення стати путівником по сучасному літературному процесу нашого міста для того читача, який тільки починає із цим процесом знайомитись.  Ця книга, звичайно, не увібрала у себе усіх авторів, але продемонструвала певний історичний та мистецькій зріз.

На цю роль добре підходять будь-які альманахи чи антології, так звані «братські могили», де під однією обкладинкою зібрано різних авторів, різні тексти, інколи написані різними мовами. За аналогією можна назвати інші видання, які також нещодавно побачили світ: «Знак» – альманах молодої української літератури (Видавництво «Смолоскип», 2013) р., де зібрано твори лауреатів премії від видавництво; а також, звичайно, як упорядник і один з авторів не можу оминути антологію молодіжної кіровоградської поезії «Гра в поетів» («Мавік», 2013 р.), яка демонструє відмінній від альманаху «Літературна Кіровоградщина» літературний зріз – молодіжній.

Іншого типу є антології тематичні, наприклад «Аморалка» («Фоліо», 2010 р.) у якій, як зазначено у анотації, різні автори із різних міст зібралися з однією метою: «розповісти про ТЕ, чого, як вважають деякі моралісти, не існує і про що «пристойні» люди зазвичай начебто не говорять». З назви і з акценту на слові «ТЕ» я сподіваюсь ви зрозумілі про ЩО йде мова в антології. Серед тематичних хотілося б відзначити і нещодавно народжену антологію кіровоградської революційної поезії «До барикад!» («Мавік», 2014 р.) до якої увійшли як автори україномовні, так і російськомовні, молоді і знані, з міста і області, але всі вони зібрались в одній книжці, аби висловити на сторінках свої враження, свої висновки, своє бачення того, що відбулося і відбувається в нашій країні у ці важкі півроку.  

Слід також провести доволі нечітку, але все ж лінію між поняттями антологія і альманах (нечітка вона через те, що багато з яких «одноразових» видань з амбітності інколи називають альманахами).

Антологія є збірником творів письменників за одним жанром, тематикою, періодом, чи іншою спільною ознакою. Альманах – видання з аналогічним визначенням, але з однією відмінністю – альманах є періодичним, причому періодичність може бути різна (від раз на місяць, до раз на 2-3 роки. Ця періодичність може бути довільною, тобто чітко не встановленою).

Зважаючи на періодичність альманахів можна зробити висновок, що вони дають змогу авторові публікуватись, мотивують його, штовхають до творіння і самовдосконалення, адже до однієї книжки можуть потрапити «метри» і «аматори», а тому «зелені пагінця» усіляко прагнутимуть тягнутись до «сонця», аби не здаватись блідими, не відставати від «метра» за якістю матеріалу.

Не скажу, що у альманасі «Літературна Кіровоградщина»  є така ієрархія, адже усі автори є визнаними, до того ж членами Конгресу літераторів України. Цей альманах виходить із періодичністю раз на рік, і є вже четвертим. 

За змістом він поділений на розділи – «Українська поезія», «Русская поэзия», «Проза» (українська та російська), «Сатира. Юмор», «Антология одного стихотворения», та «Відомості про авторів».

Подібні видання, як вже було зазначено, цікав та корисні читачеві лише із двох причин: по-перше можна познайомитись із новими авторами міста, а по-друге простежити певний літературний зріз (на прикладі цього видання творчість членів Конгресу літераторів України за рік). Іншого зацікавлення вони і не повинні викликати, адже створюються саме із цією метою.