Василь Шкляр. «Ключ», «Чорний Ворон»: жанрові особливості романів. Частина 3. Жанротвірні чинники

Незалежно від свого призначення, функціонування та ролі, кожен елемент, кожна структура, кожен процес має свої чинники. Наприклад, літературний твір, як система, має такі основні системотвірні чинники: художня ідея, творча мета, художній результат, які організовують художній твір у систему.

Загалом чинник – це „умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визначає його характер або одну з основних рис” [3]. Тобто, розглядаючи чинники жанротвірні, ми будемо зосереджувати свою увагу на тій рушійній силі, яка створює жанр.

Стосовно жанротвірних чинників Василь Петрович Марко зазначає, що жанр є синтетичною формою, у якій акумулюється дія багатьох неоднорідних за функціональною роллю чинників і завершується пошук моделі світу, найбільш адекватної задумові письменника. Жанротвірні чинники по-різному взаємодіють зі структурою твору.  Їх можна поділити на дві групи: зовнішні та внутрішні чинники. Зовнішні чинники перебувають поза межами структури твору, але активно впливають на його жанрово-стильові особливості [2, с. 42-43].

До зовнішніх жанротвірних чинників відносимо:

1) художній напрям;

2) життєвий матеріал, художньо освоєний письменником;

3) ступінь документальності твору;

4) літературні традиції  і новаторство;

5) види пафосу.

До внутрішніх жанротвірних чинників, які безпосередньо впливають на жанрові особливості твору, відносимо:

1)    вибір героїв, їх система;

2)    відповідний вид композиції та сюжету;

3)    форми викладу тексту;

4)    власне сюжетні засоби (мікроструктура твору) [2, с. 43].

Якщо говорити про жанротвірні чинники з погляду змісту та форми, то зовнішні чинники виявляються у складниках змісту, а внутрішні – у складниках форми.

До поняття змісту входить: 1) Тема: життєвий матеріал; проблеми поставлені в творі на основі відображеного життєвого матеріалу; 2) Ідея твору, яку можна охарактеризувати: за щаблями втілення (ідейний задум, естетична оцінка та авторське ставлення до зображеного, висновок читача); за параметрами проблематики (моральна, загальнолюдська, соціальна, філософська тощо); за формою втілення (художньо втілена, заявлена прямо). До складників форми відносять: 1) Композиційну форму (сюжет, поза сюжетні елементи, групування персонажів, наявність або відсутність оповідача та його роль у структурі твору); 2) Сюжетна форма: елементи сюжету (пролог, експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, ретардація, розв’язка,  епілог); співвідношення сюжету і фабули; 3) Образна форма (образи персонажів та обставин: реалістичні, міфологічні, казкові, романтичні, сатиричні, образ-тип, образ-картина, образ-характер);
4) Викладова форма: за історико-літературним аспектом (оповідь, авторська розповідь, внутрішнє мовлення); за способом організації мовлення (віршове, прозове, ритмічна проза, монологічне, діалогічне тощо); 5) Родово-жанрова форма: основи поділу на роди і жанри; види лірики; жанри епосу; жанри драми; 6) Власне словесна форма: тропи, синтаксичні фігури, звукова організація мови [1, с.  6-9].

Структурні та функціональні особливості зазначених елементів і становлять систему жанротвірних чинників. Саме їх вплив на текст, взаємодія між собою, ступінь вираженості, домінування одних чинників над іншими, особливість структури кожного з них і визначають жанрову неповторність художнього твору. Тому дослідження жанрової особливості будь-якого твору передбачає правильний та точний аналіз окремих компонентів твору: композиції, сюжету, викладу тексту, героїв, культурного контексту тощо. Визначення одного чи кількох домінантних чинників, характеристика кожного із них – це саме те, що може продемонструвати особливість жанру романів Василя Шкляра «Ключ» та «Чорний Ворон», показати неповторність авторського стилю.

Використані джерела:

1)    Марко В. П. Основи аналізу літературного твору. Навчально-методичний посібник для студентів і вчителів / Марко Василь Петрович. – Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2003. – 32 с. 

2)    Марко В. П. Стежки до таїни слова: Літературознавчі й методичні студії. Навчальний посібник. Для студентів філологічних спеціальностей / Марко

3)    Словник української мови. Академічний тлумачний словник. Чинник [Електронний ресурс]. – Режим доступу: sum.in.ua/s/chynnyk